Антидопінгові правила

2.1 Наявність забороненої речовини або її метаболітів чи маркерів у пробі спортсмена

Кожен спортсмен особисто зобов'язаний забезпечити, щоб жодна заборонена речовина не потрапила до його організму. Спортсмени несуть відповідальність за будь-яку заборонену речовину або її метаболіти чи маркери, виявлені в їхніх зразках. Відповідно, для встановлення порушення антидопінгових правил за статтею 2.1 не потрібно доводити умисел, вину, необережність чи свідоме вживання з боку спортсмена. (Порушення антидопінгових правил за цією статтею вчиняється без урахування вини спортсмена. Цю норму в різних рішеннях CAS (Court of Arbitration for Sport) називають "суворою відповідальністю". Провина спортсмена враховується при визначенні наслідків порушення антидопінгових правил за статтею 10. Цей принцип послідовно підтримується CAS.)

Достатнім доказом порушення антидопінгових правил за статтею 2.1 є будь-яке з наступного: наявність забороненої речовини або її метаболітів чи маркерів у пробі A спортсмена, якщо спортсмен відмовляється від аналізу проби Б і проба Б не аналізується; або, якщо проба Б спортсмена аналізується і аналіз проби Б підтверджує наявність забороненої речовини або її метаболітів чи маркерів, виявлених у пробі A спортсмена; або, якщо проба A або Б спортсмена розділена на дві частини і аналіз підтверджуючої частини розділеної проби підтверджує наявність забороненої речовини або її метаболітів чи маркерів, виявлених у першій частині розділеної проби, або якщо спортсмен відмовляється від аналізу підтверджуючої частини розділеної проби.

Антидопінгова організація, відповідальна за управління результатами, може на свій розсуд вирішити проаналізувати пробу Б, навіть якщо спортсмен не просить про аналіз проби Б.

За винятком тих речовин, для яких у Забороненому списку або Технічному документі спеціально визначено кількісний поріг (межу прийняття рішення), наявність будь-якої заявленої кількості забороненої речовини або її метаболітів чи маркерів у пробі спортсмена становить порушення антидопінгових правил.

Як виняток із загального правила статті 2.1, Заборонений список, Міжнародні стандарти або Технічні документи можуть встановлювати особливі вимоги для звітності або оцінки певних заборонених речовин.

Ми тестуємо на наявність речовин, препаратів і медикаментів, перелічених у забороненому списку. Ми також тестуємо на маркери або інші хімічні речовини, які вказують на використання забороненої речовини. Кожен спортсмен особисто відповідальний за те, щоб жодна заборонена речовина не потрапила до його організму. Спортсмени несуть відповідальність за будь-яку заборонену речовину, виявлену в їхньому зразку. Позитивний тест достатній для встановлення порушення антидопінгових правил "Наявність". Не потрібно показувати, що спортсмен мав намір, був винним, недбалим чи свідомо вживав заборонену речовину.

2.2 Використання або спроба використання спортсменом забороненої речовини або забороненого методу

Під використанням розуміється використання, нанесення, ковтання, введення ін'єкційним шляхом, або споживання будь-яким іншим способом будь-чого, що належить до забороненої речовини або забороненого методу.

Кожен спортсмен особисто зобов'язаний забезпечити, щоб жодна заборонена речовина не потрапила до його організму і щоб не застосовувався жоден заборонений метод. Відповідно, для встановлення порушення антидопінгових правил за використання забороненої речовини або забороненого методу не потрібно доводити умисел, вину, необережність чи свідоме використання речовини чи методу з боку спортсмена. Той факт, що спортсмену вдалося чи не вдалося застосувати заборонену речовину чи заборонений метод, не має значення. Для встановлення порушення антидопінгового правила достатнім є саме факт використання чи спроба використання забороненої речовини чи забороненого методу.

Використання або спроба використання забороненої речовини або забороненого методу може бути встановлене будь-якими надійними засобами. На відміну від доказів, необхідних для встановлення порушення антидопінгових правил за статтею 2.1, використання або спроба використання також може бути встановлена іншими надійними засобами, такими як визнання спортсмена, свідчення свідків, документальні докази, висновки з поздовжнього профілювання, включаючи дані, зібрані в рамках Біологічного паспорта спортсмена, або інша аналітична інформація, яка не задовольняє всі вимоги для встановлення "Наявності" забороненої речовини за статтею 2.1.

НАДЦ має повноваження розслідувати можливе використання або спробу використання заборонених речовин або заборонених методів. Спортсмен може використовувати або спробувати використовувати заборонену речовину або метод і не бути спійманим через програму тестування. Якщо ми знайдемо достатньо доказів, НАДЦ може все одно санкціонувати його. Порушення антидопінгових правил "Використання або спроба використання" може бути встановлене будь-якими надійними засобами, такими як: визнання, свідчення свідків, документальні докази, дані або інша аналітична інформація.

2.3 Ухилення, відмова або неявка для відбору проб спортсменом

Ухиляння від відбору проби; відмова чи неявка для відбору проби без поважних причин після проведеного належним чином і уповноваженою особою повідомлення.

Наприклад, буде порушенням антидопінгових правил "ухилення від відбору проби", якщо буде встановлено, що спортсмен навмисно уникав офіцера допінг-контролю або шаперона, щоб ухилитися від сповіщення або тестування. Порушення "неспроможність подати зразок" може бути засноване на умисній або недбалій поведінці спортсмена, тоді як "ухилення" або "відмова" від збору зразка передбачає навмисну поведінку спортсмена.

Якщо спортсмен відмовляється або не може подати зразок без переконливого обґрунтування, вони можуть бути санкціоновані. Спортсмен не може навмисно уникати тестування після сповіщення. Санкція за це може бути такою ж серйозною, як за позитивний тест на заборонену речовину.

2.4 Порушення порядку надання інформації про місцезнаходження спортсмена

Будь-яка комбінація з трьох (3) пропущених тестувань та/або ненадання інформації про місцезнаходження, як це визначено Міжнародним стандартом з обробки результатів, протягом 12-місячного періоду, вчинене спортсменом, якого включено до Реєстраційного пулу тестувань.

2.5 Втручання або спроба втручання в будь-яку стадію допінг-контролю спортсменом або іншою особою

Навмисна поведінка, яка підриває процес допінг-контролю, але яка б інакше не була включена до визначення заборонених методів. Підробка повинна включати, без обмежень, пропонування або прийняття хабаря за вчинення або невиконання діяння, перешкоджання відбору проби, вплив на результат аналізу або унеможливлення аналізу проби, фальсифікація документів, поданих до антидопінгової організації, КТВ або комісії, яка проводить слухання, надання неправдивих показань свідками, вчинення будь-якого іншого шахрайського діяння проти антидопінгової організації чи органу, який проводить слухання, щоб впливати на процес обробки результатів чи застосування наслідків, та будь-яке інше подібне навмисне втручання чи спроба втручання в будь-який аспект допінг-контролю.

Наприклад, ця стаття забороняє зміну ідентифікаційних номерів у формі допінг-контролю під час тестування, розбивання пляшки B під час аналізу зразка B, зміну зразка шляхом додавання сторонніх речовин, а також залякування або спроби залякування потенційного свідка або свідка, який надав свідчення або інформацію в процесі допінг-контролю. Втручання включає неправомірну поведінку, що має місце під час процесу управління результатами. Однак дії, вчинені в рамках законного захисту особи від звинувачення в порушенні антидопінгових правил, не вважаються втручанням. Образлива поведінка щодо посадової особи з контролю за допінгом або іншої особи, залученої до контролю за допінгом, яка не є фальсифікацією, розглядається в дисциплінарних правилах спортивних організацій.

Згідно зі статтею 21 Кодексу, спортсмени та допоміжний персонал спортсмена зобов'язані співпрацювати з антидопінговими організаціями під час проведення розслідувань. Якщо вони цього не роблять, до них повинні бути застосовані дисциплінарні заходи відповідно до чинних правил. Якщо їхня поведінка призводить до підриву процесу розслідування (наприклад, шляхом надання неправдивої, оманливої або неповної інформації та/або знищення потенційних доказів), антидопінгова організація повинна порушити проти них провадження за порушення статті 2.5 (втручання або спроба втручання).

2.6 Володіння забороненою речовиною або забороненим методом спортсменом або допоміжним персоналом спортсмена

Володіння спортсменом у змагальний період будь-якою забороненою речовиною або будь-яким забороненим методом, або володіння спортсменом у позазмагальний період будь-якою забороненою речовиною чи забороненим методом, які заборонені у позазмагальний період, якщо спортсмен не довів, що володіння підтверджується з дозволом на терапевтичне використання (ДТВ), виданим відповідно до статті 4.4 (Терапевтичне використання), або іншим прийнятним поясненням.

Володіння допоміжним персоналом спортсмена у змагальний період будь-якою забороненою речовиною або будь-яким забороненим методом, або володіння допоміжним персоналом спортсмена у позазмагальний період будь-якою забороненою речовиною чи забороненим методом, які заборонені у позазмагальний період, якщо таке володіння пов’язане зі спортсменом, змаганням або тренуваннями, якщо допоміжний персонал спортсмена не доведе, що володіння обумовлене ДТВ, який виданий спортсмену відповідно до статті 4.4 або іншим прийнятним поясненням.

Під володінням розуміється фактичне фізичне володіння, або презюмоване володіння (яке має місце, тільки якщо особа має виключний контроль або має намір набути контроль над забороненою речовиною або методом, або допуск до приміщення, в якому знаходиться заборонена речовина або заборонений метод ); за умови, однак, якщо особа не має виключного контролю над забороненою речовиною або забороненим методом або допуску до місцезнаходження забороненої речовини або методу, презюмоване володіння має місце тільки тоді, коли особа знала про наявність забороненої речовини або забороненого методу і мала намір заволодіти ними. Однак порушенням антидопінгових правил не вважаються ті випадки, коли особа просто володіє забороненою речовиною або методом, якщо перед тим, як вона отримає будь-яке повідомлення про порушення антидопінгових правил, вона здійснить конкретні дії з метою показати, що вона ніколи не намагалася володіти ними та відмовиться від володіння, заявивши про це антидопінговій організації. Одна будь-яка дія, протилежна вказаному у цьому визначенні, купівля (включаючи через будь-які електронні або інші засоби) забороненої речовини або забороненого методу, становить володіння особою, яка здійснює покупку.

Прийнятним поясненням не може вважатися, наприклад, купівля чи володіння забороненою речовиною з метою передачі її другу чи родичу, окрім обґрунтованих обставин медичного характеру, коли така особа мала рецепт лікаря, наприклад, купівля інсуліну для дитини-діабетика. Прийнятним поясненням може бути, наприклад, (а) той факт, що спортсмен або лікар команди володіє забороненими речовинами чи забороненими методами для лікування гострих та невідкладних станів, (наприклад, автоін’єктор з адреналіном), або (б) спортсмен володіє забороненою речовиною або забороненим методом з терапевтичних причин безпосередньо перед поданням заявки на отримання дозволу на терапевтичне використання.

2.7 Розповсюдження або спроба розповсюдження будь-якої забороненої речовини або забороненого методу спортсменом або іншою особою

Продаж, передача, транспортування, пересилання, доставка або роздача (або володіння для однієї з цих цілей) забороненої речовини або забороненого методу (безпосередньо, або через електронні чи інші засоби) спортсменом, допоміжним персоналом спортсмена чи будь-якою іншою особою, яка знаходиться під юрисдикцією антидопінгової організації, будь-якій третій стороні; однак це визначення не поширюється на добросовісні дії медичного персоналу по використанню забороненої речовини з реальною виправданою терапевтичною метою або іншим прийнятним поясненням, та не повинно включати дії із забороненими речовинами, які не заборонені у позазмагальний період, якщо тільки обставини в цілому не вказують на те, що заборонені речовини не призначались для використання з реальною виправданою терапевтичною метою а були використані з метою покращити спортивні результати.

2.8 Призначення або спроба призначення спортсменом або іншою особою будь-якому спортсмену під час змагального періоду будь-якої забороненої речовини або забороненого методу, або призначення чи спроба призначення будь-якому спортсмену упродовж позазмагального періоду будь-якої забороненої речовини або забороненого методу, що заборонені у позазмагальний період

Надання, постачання, контроль, сприяння, інший вид участі у використанні або спробі використання іншою особою забороненої речовини або забороненого методу. Проте дане визначення не поширюється на добросовісні дії медичного персоналу по використанню забороненої речовини або забороненого методу з реальною виправданою терапевтичною метою або з іншим прийнятним поясненням та не поширюється на застосування заборонених речовин, які не заборонені у позазмагальний період, якщо тільки обставини в цілому не вказують на те, що заборонені речовини не призначалися для використання з реальною виправданою терапевтичною метою або були спрямовані на покращення спортивних результатів.

2.9 Співучасть або спроба співучасті спортсмена або іншої особи

Допомога, заохочення, сприяння, підбурювання, вступ у змову, приховування або будь-який інший вид умисної співучасті або спроба співучасті, що включає порушення антидопінгових правил, або спробу порушення антидопінгових правил, або порушення статті 10.12.1 іншою особою.

Співучасть або спроба співучасті може включати фізичну або психологічну допомогу.

Якщо особа знає, що хтось має намір або намагається порушити антидопінгове правило, або якщо особа намагається приховати порушення антидопінгових правил кимось, НАДЦ може санкціонувати цю особу за співучасть.

2.10 Заборонена співпраця спортсмена або іншої особи

Співпраця спортсмена або іншої особи, яка знаходиться під юрисдикцією антидопінгової організації у сфері здійснення професійної або іншої, пов’язаної зі спортом, діяльності, з будь-яким допоміжним персоналом спортсмена, який

а) перебуваючи під юрисдикцією антидопінгової організації, відбуває період відсторонення, або

б) якщо не перебуває під юрисдикцією антидопінгової організації, і якщо під час обробки результатів, відповідно до Кодексу, відсторонення не було застосоване, а в ході кримінального, дисциплінарного або професійного розслідування визнаний винним у співучасті в діях, які визнавалися б порушенням антидопінгових правил, якби відповідні Кодексу правила були застосовані до такої особи. Статус відсторонення такої особи повинен тривати, залежно від того, що більше – шість (6) років з дати винесення рішення у кримінальному, професійному, або дисциплінарному провадженні, або протягом строку дії санкції, застосованої в результаті рішення по кримінальній, дисциплінарній справі; або

в) діє як підставна особа чи посередник для особи, визначеної вище.

Спортсмени чи інші особи не повинні співпрацювати з тренерами, інструкторами, лікарями та іншим допоміжним персоналом спортсмена, які відбувають період відсторонення за порушення антидопінгового правила або які були визнані винними у кримінальному злочині або у ході дисциплінарного розслідування, пов’язаних з допінгом. Також забороняється співпраця з будь-яким іншим спортсменом, який виконує функції тренера або особою допоміжного персоналу спортсмена під час його періоду відсторонення. Прикладом забороненої співпраці може бути одержання порад щодо тренувань, стратегії, техніки, харчування та медицини; одержання терапії, лікування чи рецептів; надання біологічних матеріалів для аналізу; або дозвіл допоміжному персоналу спортсмена діяти у якості агента чи представника. Заборонена співпраця не обов’язково повинна передбачати будь-яку форму компенсації.

Хоча стаття 2.10 не вимагає від антидопінгової організації повідомляти спортсмена або іншу особу про статус відсторонення допоміжного персоналу спортсмена, таке повідомлення, якщо направлене, буде важливим доказом для встановлення того, що спортсмен або інша особа знали про статус відсторонення допоміжного персоналу спортсмена.

Спортсмени та інші особи не повинні працювати з тренерами, тренерами, лікарями або іншими особами підтримки спортсменів, які є дискваліфікованими через порушення антидопінгових правил або які були кримінально засуджені чи професійно дисципліновані щодо допінгу. Це також забороняє асоціацію з будь-яким іншим спортсменом, який діє як тренер або особа підтримки спортсмена під час дискваліфікації. Деякі приклади типів асоціації, які заборонені, включають: отримання тренувальних, стратегічних, технічних, харчових або медичних порад; отримання терапії, лікування або рецептів; надання будь-яких тілесних продуктів для аналізу; або дозвіл особі підтримки спортсмена виступати як агент або представник. Заборонена асоціація не обов’язково включає будь-яку форму компенсації. Хоча стаття 2.10 не вимагає від антидопінгової організації сповіщати спортсмена або іншу особу про дискваліфікаційний статус особи підтримки спортсмена, таке сповіщення, якщо надано, буде важливим доказом для встановлення, що спортсмен або інша особа знали про дискваліфікаційний статус особи підтримки спортсмена.

2.11 Дії спортсмена або іншої особи для перешкоджання або з метою відмовляння від повідомлення уповноваженим організаціям

Будь-які погрози або інші дії, які мають на меті залякати або відмовити таку особу від добровільного повідомлення інформації про можливе порушення антидопінгових правил або можливу невідповідність Кодексу у ВАДА, антидопінгову організацію, правоохоронний орган, керівному або професійному дисциплінарному органу, органу, який проводить слухання, або особі, яка проводить розслідування для ВАДА або антидопінгової організації (2.11.1).

Подання зустрічного обвинувачення проти особи, яка добровільно надала докази або інформацію, що стосується можливого порушення антидопінгових правил або можливої невідповідності Кодексу у ВАДА, антидопінгову організацію, правоохоронний орган, керівний або професійний дисциплінарний орган, органу, що проводить слухання, або особі, яка проводить розслідування для ВАДА або антидопінгової організації. Для цілей статті 2.11 подання зустрічного обвинувачення, погрози та залякування включають будь-яку дію, вчинену проти такої особи або через те, що дія не має доброго наміру, або вона є непропорційною відповіддю (2.11.2).

Ця стаття призначена для захисту осіб, які роблять добросовісні повідомлення, і не захищає осіб, які свідомо роблять неправдиві повідомлення.

Подання зустрічного обвинувачення включає, наприклад, дії, які загрожують фізичному або психологічному здоров’ю або економічним інтересам осіб, які роблять повідомлення, їх родинам або партнерам. Подання зустрічного обвинувачення не включатиме дії антидопінгової організації, направлені на повідомлення особи, яка повідомляє, про можливе порушення нею самою антидопінгового правила. Для цілей статті 2.11, повідомлення вважатиметься протиправним у випадку, якщо особа, яка робить таке повідомлення, завідомо знає, що воно не є правдивим.

Дана стаття застосовується там, де така поведінка не становить порушення статті 2.5.